Приповісті

Розділ: 31

Слова царя Лемуела, царя Масси, | що їх навчила його мати:
2 Що, сину мій? Що, сину мого лона? | Що, сину моїх обітниць?
3 Не віддавай жінкам твоєї сили, | ні твого серця тим, що царів гублять.
4 То не царям, о Лемуеле, | не царям вино пити, | ані князям бажати п'янких напоїв!
5 Щоб вони, напившись, знову не забули, | та не покривили суду всіх, що пригноблені.
6 Дайте п'янких напоїв тому, що погибає, | і вина тим, яким на серці гірко;
7 нехай п'є й забуде свої злидні, | і нехай більше не згадує про своє горе.
8 Відкрий твої уста на користь німого, | для всіх, що їм виречено погибель.
9 Відкрий твої уста, суди по правді, | розсуди діло бідного та сіромахи.
10 Жінку цнотливу - хто її знайде? | Ціна її вища над перлини!
11 Серце її мужа покладається на неї; | йому не бракуватиме прибутку.
12 Вона чинить йому добро, не зло, | покіль віку в неї.
13 Дбає про льон та вовну, | радо працює власними руками.
14 Вона, немов ті кораблі купецькі, | здалека хліб привозить.
15 Встає удосвіта, дає домашнім їжу, | і пай своїм слугиням.
16 До поля придивляється і його купує, | і з власних рук дорібку виноградник садить.
17 Стан вона свій підперізує міцно, | й береться жваво до роботи.
18 Бачить, що її праця процвітає, | світло її вночі не гасне.
19 Руки до кужеля простягає, | а пальці її держать веретено.
20 Вона для вбогого розтуляє долоню, | нужденному подає руку.
21 Сніг не страшний для її хати, | бо вся її сім'я одягнена подвійно.
22 Покривала вона собі готує, | льон тонкий і порфіра - її одежа.
23 Мужа її шанують у воротях, | як засідає зо старшинами краю.
24 Вона тче тонке полотно й продає, | і пояси купцеві доставляє.
25 Сила й гідність - її одежа, | і вона собі сміється з прийдешнього дня.
26 Уста свої з мудрістю відкриває, | доброта науки на язиці в неї.
27 Ретельно наглядає за ходом справ у хаті, | хліба не знає їсти, нічого не робивши.
28 Діти її встають і її величають, | муж її теж її вихваляє.
29 Сила було жінок цнотливих, | ти ж перевищила усіх їх.
30 Краса - річ оманлива, врода - марна; | жінка, що Господа боїться, - така хвали достойна!
31 Дайте їй з того, що надбали її руки, | і нехай її вчинки хвалять її при брамі.