Приповісті

Розділ: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31


Розділ: 3

Мій сину! не забувай мого навчання; | нехай твоє серце береже мої накази,
2 бо вони тобі причинять довголіття, | роки життя й спокою.
3 Нехай доброта й вірність тебе не покидають, | прив'яжи їх собі на шию, | напиши їх на таблиці серця.
4 Тим знайдеш ласку й доброзичливість | в Божих очах і в людських.
5 Звірся на Господа всім твоїм серцем, | не покладайсь на власний розум.
6 У всіх твоїх путях думай про нього | і він твої стежки вирівняє.
7 Не гадай собі, що ти мудрий, | бійся Господа і від зла ухиляйся,
8 і це буде здоров'ям для твого тіла, | й оновою для костей твоїх.
9 Шануй Господа тим, що ти маєш, | та первоплодами всіх твоїх прибутків,
10 і твої клуні будуть ущерть повні, | твої винотоки вируватимуть молодим вином.
11 Не легковаж Господнього докору, о мій сину, | і не ухиляйся, коли він карає.
12 Кого Бог любить, того й картає, | як батько улюбленого сина.
13 Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, | людина, що розум придбала,
14 бо її придбання ліпше від придбання срібла, | і понад золото такий прибуток.
15 Вона дорожча від перлів, | ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею.
16 Вік довгий у її правиці, | і в лівиці - багатство й слава.
17 Шляхи її - шляхи відради, | всі її стежки - мирні.
18 Вона дерево життя для тих, хто її держиться, | щасливий, хто її вхопився.
19 Господь мудрістю заснував землю, | він розумом утвердив небо.
20 Його знанням розсілися глибини, | і хмари скрапують росою.
21 Мій сину! Бережи розум і обачність; | нехай не зникають з-перед очей у тебе,
22 і вони будуть життям душі твоєї, | окрасою твоєї шиї.
23 Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, | і нога твоя не спотикнеться.
24 Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, | коли лягатимеш, сон твій буде солодкий.
25 Не бійся ні переляку раптового, | ані напасти злих, коли нагряне,
26 бо Господь буде безпекою твоєю | і збереже ногу твою від пастки.
27 Не затримуй добра від того, кому воно належить, | коли рука твоя здоліє це зробити.
28 Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, | дам узавтра”, - коли є у тебе щось.
29 Не куй зла на твого ближнього, | коли він з тобою перебуває в довір'ї.
30 Не сварися з чоловіком без причини, | якщо він тобі зла не заподіяв.
31 Насильникові не завидуй, | не наслідуй його поведінки,
32 бо розбещений для Господа осоружний, | з праведниками ж його дружба.
33 Прокляття Господа в домі злого, | а житло праведника він благословляє.
34 З насмішників Господь сміється, | покірним дає ласку.
35 Мудрі беруть у насліддя славу, | доля безумних - ганьба.