Приповісті

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31


Розділ: 16

Людина робить задуми в серці, | але від Господа - відповідь язика.
2 Усі дороги людини чисті в очах власних, | Господь же розцінює духа.
3 Здайся на Господа у твоїх справах, | і задуми твої здійсняться.
4 Усе зробив Господь для власної мети, | ба навіть грішника - на день лиха.
5 Осоружний Господеві - кожен гордий серцем; | такий напевне кари не уникне.
6 Милосердям і правдою покутується гріх, | а острахом Господнім ухиляється зло.
7 Коли вчинки людини Господеві милі, | то він і ворогів його мирить з ним.
8 Ліпше трохи з правдою, | ніж з кривдою прибутки великі.
9 Серце людське обмірковує дорогу, | та Господь управляє його кроком.
10 В царя на устах - вирок; | на суді уста його не помиляться.
11 Вага й терези належать Господеві: | всі важки в мішку - його робота.
12 Огидно для царів зло чинити, | бо правдою стоїть престол їхній твердо.
13 Уста правдиві цареві довподоби; | він любить того, хто говорить правду.
14 Шал царський - вістун смерти, | та мудрий чоловік його утихомирить.
15 В ясному обличчі царя - життя; | і його ласка, немов дощ весняний.
16 Ліпше, ніж золото, придбати мудрість; | краще набути розум, аніж срібло.
17 Путь праведних - від зла відступити; | душу свою збереже, хто на путь свою вважає.
18 Погибелі передує гординя, | падінню ж - бундючний дух.
19 Ліпше бути тихим із смиренними, | ніде з гордими ділити здобич.
20 Хто вважає на слово, той знаходить добро; | хто покладається на Господа, той щасливий.
21 Розумним назвуть того, хто мудрий серцем; | ласкавість уст дає наука.
22 Розум - джерело життя тим, хто його має, | а дурнота - безумних кара.
23 Серце мудрого його уста навчає, | і губам його додає знання.
24 Приємна мова - стільник меду, | солодощі для душі, і лік для тіла.
25 Бувають путі, що здаються простими, | але кінець їх - дорога смерти.
26 Голод працівника працює для нього; | бо його рот примушує до того.
27 Негідник коїть лихо, | і на губах у нього мов вогонь гарячий.
28 Лукавий чоловік сіє незгоду, | а донощик приятелів розділює.
29 Насильник зводить сусіда свого, | і веде його на путь недобру.
30 Хто мружить очі, той хитрощі має на думці; | а хто закусує губи, той зла накоїв.
31 Сиве волосся - вінок чести: | його знаходять на праведній дорозі.
32 Вартніший довготерпеливий, аніж звитяжець, | і той, хто гнів опановує, ніж той, хто здобуває місто.
33 У пазуху кидають жереб, | але від Господа залежить вирок.