Приповісті

Розділ: 14

Мудрість будує свій будинок, | а дурнота його руйнує власними руками.
2 Хто ходить просто, Господа боїться; | чиї ж криві дороги, той ним гордує.
3 В устах дурного - бич гордині; | а губи мудрих їх оберігають.
4 Де волів немає, там порожні ясла; | де бики сильні, там урожай великий.
5 Правдивий свідок неправди не говорить; | фальшивий свідок брехнями дихає.
6 Шукає мудрости насмішник, та даремно, | а для розумного знання річ легка.
7 Йди геть від дурня, | бо тії не знайдеш уст розумних.
8 Мудрість розумного - свою дорогу знати; | безумство глупих - обман.
9 Дурний з гріха сміється; | між праведними існує ласка.
10 Серце знає своє горе, | а в радощі його чужому не втручатись.
11 Дім лихих розпадеться, | а намет праведних процвітатиме.
12 Є дорога, що людині здається проста, | але кінець її - шлях смерти.
13 Навіть від сміху болить серце, | і кінцем радощів буває смуток.
14 Нестале серце насититься заходами своїми, | людина добра - вчинками своїми.
15 Простодушний іме віри кожному слову; | розумний уважає на свої кроки.
16 Мудрий боїться й відвертається від зла, | а дурний зухвалий у своїй самовпевненості.
17 Запальна людина робить дурниці, | розважливий - зносить усе.
18 Простаки наслідують дурноту, | розумні ж увінчаються знанням.
19 Ледачі перед добрими вклоняться, | а безбожні перед праведних дверима.
20 Бідний навіть сусідові нелюбий, | в багатого ж є сила друзів.
21 Грішить той, хто гордує ближнім; | щасливий той, хто жалує вбогих.
22 Чи ж не збочують тії, що замишляють лихо? | Милість і правда тим, хто добро замишляє.
23 Кожна праця приносить користь; | пуста балаканина - голод.
24 Вінець мудрих - їхній хист; | корона дурних - безглуздя.
25 Вірний свідок рятує ДУШІ: | хто дихає брехнею, той - облуда.
26 В Господнім страсі - міцне довір'я людини, | і її діти матимуть притулок.
27 Господній острах - джерело життя, | щоб уникати сітей смерти.
28 У безлічі народу - царя слава; | у нестачі людей - руїна князя.
29 Хто терпеливий, той великий розум має; | а хто на гнів запальний, виявляє дурноту.
30 Лагідне серце - життя для тіла, | а заздрість гризе кістки.
31 Хто гнітить убогого, той Творця його зневажає, | а почитає той, хто жалує бідного.
32 Злого валить на землю його власна злоба, | а праведник у своїй чесності знайде притулок.
33 У серці розумного мудрість покоїться, | а між дурними її не видно.
34 Справедливість підносить народ угору, | а гріх - сором народів.
35 Царська прихильність - розумному слузі; | гнів його на того, що йому сором коїть.