Йова

Розділ: 32

Як ті три мужі перестали відповідати Іовові, тому що він уважав себе праведним у своїх очах,
2 тоді запалав гнівом Елігу, син Барахела з Бузу, з родини Рама. А запалав він гнівом на Іова за те, що Іов виправдовував себе радше, ніж Бога.
3 На трьох же його друзів запалав він гнівом за те, що вони не знайшли ніякої більш відповіді, а все ж засудили Іова.
4 Отже, Елігу ждав був, поки вони говорили з Іовом, бо вони були старші від нього віком.
5 Як же Елігу побачив, що в устах трьох мужів не було більш ніякої відповіді, запалав гнівом,
6 От і озвався Елігу, син Барахела з Бузу, й мовив: «Я молодий віком, а ви старі вже, | тому я наляканий, боявся | висловити вам мою думку.
7 Я собі думав: Хай дні говорять, | і літа многі хай покажуть мудрість!
8 То Божий дух у людині, | Всесильного надхнення їх урозумляє.
9 Не ті, що мають багато літ, уже й мудрі, | і не старі вже й розуміють правду.
10 Тому й кажу: Мене послухай! | Оповіщу і я, що знаю!
11 Ось я чекав слів ваших, | вслуховувавсь у ваші міркування. | Тоді, як ви шукали слів,
12 я пильно уважав на вас, | і ось ніхто Іовові не перечить, | ніхто з вас не відповідає на його промови.
13 Тож не кажіть: Ми знайшли мудрість; | Бог нас навчає, не людина!
14 Тому я не так сперечатися буду, | я відповім йому не вашими словами.
15 Збентежені, не відповідали більше, | слів їм забракло.
16 І я чекав; але що не говорять, | що стоять і не відповідають більше, -
17 то відповім і я по змозі, | оповіщу і я, що знаю.
18 Повний бо слів я, | мене спонукує дух усередині.
19 Нутро моє, немов вино без стоку, | що нові міхи розриває.
20 Я виговорюсь, легше мені стане; | розтулю мого рота й відкажу.
21 Я не зважатиму ні на чию особу, | лестити не буду нікому;
22 лестити бо й не вмію: | інакше бо умить мене вбив би Творець мій.»