Йова

Розділ: 27

І повів Іов далі свою мову, кажучи:
2 «Клянуся Богом, що позбавив мене права, | і Всесильним, що напоїв гіркотою душу мою!
3 Покіль мій дух у мені, | і Божий подих у моїх ніздрях,
4 мої уста не говоритимуть неправди, брехні язик мій не промовить.
5 Не бувати тому, щоб я та визнав за вами слушність! | Покіль не вмру, я досконалости моєї не зречуся.
6 Триматимусь моєї правди, я її не облишу. | Совість моя ні одним моїм днем мені не докоряє!
7 Нехай з моїм ворогом буде як з безбожником, | а з тим, хто встає проти мене - як з беззаконником!
8 Яку безбожний має надію, коли молиться, | коли підносить душу свою до Бога?
9 Чи ж вислухає Бог його взивання, | коли прийде на нього нужда?
10 Чи буде відрадою йому Всесильний? | Чи буде прикликати Бога повсякчасно?
11 Я пояснюю вам поведінку Божу, | я не таю Всесильного задумів.
12 А якщо усі ви те бачили самі, | то чого марнотою пустословите?
13 Ось яка злій людині від Бога доля, | й участь, що від Всесильного насильникові випадає!
14 Як матиме синів багато, під меч підуть; | і його потомки не будуть мати досита хліба.
15 Тих, що зостануться по ньому, мор забере до гробу, | їхні вдови плакати по них не будуть.
16 Хоч він і назбирає, немов пилу, срібла, | й одежі, мов болота, наскладає,
17 з наскладаного праведник буде вдягатись, | срібло наслідує невинний.
18 Він будував дім собі, немов гніздечко; | немов курінь, що робить собі сторож.
19 Багатим ляже, та востаннє; | відкриває очі: нічого більш немає!
20 Удень прийде страх на нього, | а вночі вхопить його буря.
21 Його підійме східній вітер, і геть піде; | він вихопить його із його місця.
22 На нього непощадно кидатимуть камінням, | від караючої руки він утік би радо.
23 Над ним плескатимуть у долоні; | де б він тільки був, його висвистуватимуть.»