Послання до Римлян

Розділ: 3

В чому вищість юдея? Або яка користь з обрізання?
2 Велика з кожного погляду: їм бо, насамперед, були довірені пророцтва Божі.
3 Що ж бо, коли деякі не повірили? Хіба ж їхня невірність знищить вірність Божу?
4 Ясно, що ні! Треба визнати радше, що Бог правдомовний, а кожний чоловік брехливий, як написано: «Щоб ти оправдався у твоїх словах і переміг, коли будуть тебе судити.»
5 Коли ж наша неправедність виявляє Божу праведність, то що скажемо? Чи ж Бог є несправедливий - по-людському говорю! - коли наводить гнів свій?
6 Зовсім ні! Бож як би Бог мав світ судити?
7 Та коли Божа правда моєю неправдою більше сяє, йому на славу, то нащо мене ще як грішника судити?
8 Чому ж тоді деякі нас очорнюють і деякі говорять, нібито ми кажемо: «Робімо зло, щоб із нього вийшло добро»? На таких суд справедливий.
9 То що ж? Маємо перевагу? Зовсім ні! Бож ми перед тим обвинуватили юдеїв і греків, що вони всі під гріхом,
10 як написано: «Немає справедливого, ані одного!
11 Немає тямущого, немає, хто шукав би Бога.
12 Усі з дороги збилися, зробилися нікчемні! Немає, хто добро творив би, ані одного!
13 Їхнє горло - гріб відкритий, до обману язик їх схильний, отрута гадюча у них під губами.
14 Уста у них прокльонів повні і гіркоти.
15 Щоб проливати кров, швидкі їхні ноги.
16 На їхніх дорогах злидні і руїна.
17 Вони не відають дороги миру.
18 Немає Божого остраху у них перед очима.»
19 Ми ж знаємо, що все, що закон говорить, тим, які під законом, говорить, щоб усякі уста замкнулись і щоб увесь світ визнав себе винним перед Богом,
20 бо ніхто не оправдається перед ним ділами закону: законом бо гріх пізнається.
21 Тепер же без закону з'явилася Божа справедливість, засвідчена законом і пророками;
22 справедливість Божа через віру в Ісуса Христа для всіх, хто вірує, бо нема різниці.
23 Всі бо згрішили й позбавлені слави Божої,
24 і оправдуються даром його ласкою, що через відкуплення, в Ісусі Христі:
25 якого видав Бог як жертву примирення, в його крові, через віру, щоби виявити свою справедливість відпущенням гріхів колишніх,
26 за час довготерпіння Божого, щоби виявити свою справедливість за нинішнього часу, - щоб він був справедливий і усправедливлював того, хто вірує в Ісуса.
27 Де ж тоді хвальба? Вона виключена. - Яким законом? Діл? Ні, але законом віри.
28 Бо ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону.
29 Хіба Бог - тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган,
30 бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру.
31 То, значить, вірою ми касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.