Послання до Римлян

Розділ: 12

Тож благаю вас, брати, на милість Божу, віддати тіла ваші як жертву живу, святу, приємну Богові: богослужбу від вас розумну.
2 І не вподібнюйтеся до цього світу, але перемінюйтесь обновленням вашого розуму, щоб ви переконувалися, що то є воля Божа, що добре, що вгодне, що досконале.
3 Ласкою, яка мені дана, я кажу кожному з вас: не думати понад те, що треба думати, а думати скромно, мірою віри, як Бог наділив кожному.
4 Бо як в одному тілі маємо багато членів і всі члени не виконують ту саму роботу,
5 отак і ми: численні - одне в Христі тіло, кожен один одному член.
6 Маючи ж, згідно з даною нам благодаттю, різні дари: коли то дар пророцтва, виконуймо його мірою віри;
7 хто має дар служіння, нехай служить; хто навчання, нехай навчає;
8 хто напоумлення, нехай напоумляє. Хто дає - у простоті; хто головує - дбайливо; хто милосердиться - то з радістю.
9 Любов нехай буде нелицемірна; ненавидівши зло, приставайте до добра.
10 Любіть один одного братньою любов'ю. Пошаною один одного випереджайте.
11 В ревності не будьте ліниві, духом горіть, Господеві служіть;
12 веселі в надії, в горі терпеливі, в молитві витривалі;
13 святих у потребах спомагайте і дбайте про гостинність.
14 Благословляйте тих, що вас гонять; благословляйте, не проклинайте.
15 Радуйтеся з тими, що радуються; плачте з тими, що плачуть.
16 Між собою будьте одної думки, про високе не мудруйте, радше до покірного схиляйтеся; не будьте зарозумілі на себе.
17 Нікому злом за зло не віддавайте; дбайте перед усіма людьми про добро.
18 Коли можливо, оскільки це від вас залежить, будьте з усіма людьми в мирі.
19 Самих себе не відомщайте, любі, а дайте місце гніву, написано бо: «Мені належить помста, я відплачу», - говорить Господь.
20 Але коли твій ворог голодує, нагодуй його; і коли має спрагу, напій його, бо, роблячи це, ти нагромаджуєш йому на голову розпалене вугілля.
21 Не дозволь, щоб зло тебе перемогло, але перемагай зло добром.