Євангелія від Марка

Розділ: 7

Фарисеї ж і деякі з книжників, які були прийшли з Єрусалиму, зібрались коло Ісуса.
2 І бачивши, що дехто з його учнів їсть хліб нечистими, тобто немитими руками, -
3 бо фарисеї й усі юдеї, додержуючи передання старших, не їдять, поки не вимиють добре рук,
4 і не споживають, повернувшися з торгу, поки себе не покроплять, та й багато іншого вони перейняли й дотримують: миття чаш, глеків, мосяжного посуду, -
5 отож питали його книжники та фарисеї: "Чом твої учні не поводяться за переданнями старших, а їдять немитими руками?"
6 Він же відповів їм: "Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як ото написано: Народ цей устами мене почитає, серце ж їхнє далеко від мене;
7 та вони марно мене почитають, навчаючи наук - наказів людських.
8 Заповідь Божу занедбавши, притримуєтеся ви передання людського: обмиваєте глеки та кухлі й ще багато в тому роді."
9 І сказав їм: "Красненько відкидаєте заповідь Божу, щоб зберегти ваше передання.
10 Мойсей бо наказав: Шануй батька твого й матір твою, і - хто проклинає батька або матір - смерть такому!
11 А ви твердите: Коли хтось батькові скаже чи матері - корван, мовляв, священний дар є те, чим я мав би тобі допомагати, -
12 тим то й не даєте більше змоги зробити щось для батька чи матері.
13 Тож ви якраз касуєте слово Боже тим вашим переданням, яке ви самі собі передали, - та й чимало іншого такого чините!"
14 І прикликавши знову народ, промовляв до нього: "Слухайте мене всі й розумійте!
15 Нема нічого зовнішнього для людини, що, входивши в неї, могло б її осквернити; лише те, що виходить з людини, те осквернює людину.
16 Хто має вуха слухати, хай слухає!"
17 І коли він увійшов до хати, оподаль від народу, учні його спитали його про притчу.
18 А він і каже їм: "То й ви ще такі недотепні? Не розумієте, що все, що ззовні входить у людину, не може її осквернити,
19 - воно бо не входить в її серце, лише в живіт і виходить геть, виявляючи всі страви чистими."
20 Далі казав: "Те, що виходить з людини, - те осквернює людину.
21 З нутра бо, з серця людини, виходять недобрі намисли, розпуста, злодійство, вбивство,
22 перелюби, загребущість, лукавство, обман, безсоромність, заздрий погляд, наклеп, бундючність, безглуздя.
23 Уся ця погань виходить із нутра й осквернюе людину."
24 І вирушивши звідти, пішов у сторони Тиру та Сидону. Увійшовши ж в один дім, не хотів, щоб довідався хтонебудь про те, але не міг скритися.
25 Бо відразу одна жінка, дочка якої мала злого духа, дізнавшись про нього, прийшла й до ніг йому впала.
26 Була ж та жінка грекиня, родом сирофінікійка. Благала вона його, щоб вигнав біса з її дочки.
27 Він відповів їй: "Дай спершу, щоб діти наїлись; не личить бо взяти хліб у дітей та й кинути щенятам.-
28 Вона ж озвалась та й каже йому: "Так, Господи, але й щенята їдять під столом крихти по дітях."
29 І сказав їй: "За це слово йди: біс вийшов з твоєї дочки."
30 Повернулася вона до свого дому і знайшла дитину, що лежала на ліжку, - біс вийшов.
31 І знову, покинувши країну Тирську, прийшов через Сидон над море Галилейське у межі околиць Десятимістя.
32 І приводять йому глухонімого й благають його, щоб на нього руку поклав.
33 І взявши його набік від народу, вклав йому пальці свої в уха і, добувши своєї слини, торкнув йому язика;
34 а глянувши на небо, зідхнув та й каже: "Ефата", тобто: "Відкрийся!"
35 І зараз же відкрились його вуха, і розв'язалися зав'язі його язика, і почав він виразно говорити.
36 І наказав їм нікому про це не говорити. Та що більше він їм наказував, то більше вони те розголошували.
37 І, зачудовані понад усяку міру, говорили: "Він усе гаразд учинив: і глухим дає слух, і мову - німим."