Ісаї

Розділ: 26

І того дня в землі Юдейській буде співатися ця пісня: «Є у нас міцне місто; мури й вали він нам дав, щоб нас захищати.
2 Відчиніть ворота! Нехай увійде народ праведний, що любить правду,
3 що твердий духом, зберігає глибокий мир і на тебе вповає!
4 На Господа покладайтесь повіки, бо Господь - скеля вічна,
5 бо він принизив тих, що жили на узвишшях, - високе місто; скинув його, скинув його на землю, жбурнув у порох:
6 ноги вбогих, стопи нужденних його топчуть.
7 Дорога праведного проста. Ти, справедливий, вирівнюєш путь праведному.
8 На стежці присудів твоїх ми, Господи, тебе чекали; до твого імени, до споминання тебе змагає душа наша.
9 Душа моя вночі тебе прагне, мій дух шукає тебе ревно, бо коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливости вчаться.
10 Як змилуватися над грішним, він правоти не навчиться; в країні правди чинить кривду і не вважає на Господню велич.
11 Твоя рука, о Господи, піднята, та вони її не бачать. Нехай же, засоромлені, побачать твою ревність супроти народу твого! Вогонь, призначений для твоїх ворогів, пожере їх!
12 О Господи! Ти нам мир даруєш, бож усі діла наші - ти їх чинив нам.
13 Господи, Боже наш! Інші владики - не ти! Над нами панували, та ми лише тебе - ім'я твоє - шануєм.
14 Мертві не оживуть уже більше, тіні вже більш не встануть, бо ти їх покарав і знищив, їхню пам'ять знищив цілковито.
15 Колись намножив єси люд, Господи, намножив, прославився, поширив усі границі краю.
16 О Господи, у скруті ми тебе шукали, від гніту ми кричали, бо твоя кара на нас упала.
17 Немов вагітна, коли настане час родити, в'ється, кричить у болях -отак були й ми перед тобою.
18 І ми були зачали, були в муках, але родили хібащо вітер. Ми не дали землі спасіння, і не народжуються більше мешканці на світі.
19 Та твої мерці оживуть, їхні трупи встануть. Просніться, веселіться, ви, що лежите в поросі, бо роса в тебе - роса світла, і земля поверне назад тіні!
20 Іди, народе мій, увійди у свої кімнати й замкни за собою двері, сховайся на часинку, поки гнів не перейде!
21 Бо ось Господь виходить із свого місця карати мешканців землі за їхню провину. І земля видасть кров, що ввіссала в себе, і не таїтиме більше своїх убитих.»