Пісня над піснями

Розділ: 1

Хай він мене цілує цілунками уст своїх,
2 бо любов твоя понад вино солодша.
3 Запах пахощів твоїх найзапашніший, Розлите миро - твоє ім'я; Тому дівчата тебе люблять.
4 Тягни мене вслід за тобою: біжімо! Цар увів мене в свої хороми. Ми будемо радіти й веселитися тобою, ми будемо твою любов понад вино хвалити. Яка ж то насолода тебе любити!
5 Я чорна, але гарна, дочки єрусалимські, немов кедарські шатра, немов шалманськії намети.
6 Ви не дивітеся на мене, що я засмагла, що мене осмалило сонце. Сини моєї матері розсердились на мене, поставили мене стерегти виноградники. Та я не стерегла виноградника мого власного.
7 Скажи мені, о ти, що його моє серце любить, де ти пасеш (твою отару), де ти розташовуєш її опівдні, щоб я безцільно не блукала коло отар твоїх друзів. Якщо не знаєш, о найкраща між жінками, то йди слідом за чередою й паси твої козлята коло шатер пастуших.
9 Немов лошиця в колісницях фараона, ти в мене, моя люба!
10 Прегарні твої щоки у сережках, шия твоя - в намисті.
11 Ми тобі зробим золоті сережки зо срібними крапками. Тоді як цар був за своїм столом, нард мій розлив свій запах.
13 Торбинка мірри - любий мій для мене, на моїх грудях спочиває.
14 Гроно кипрове - любий мій для мене, у виноградниках Ен-Геді.
15 Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Яка ж бо ти прекрасна! Очі твої - голубки.
16 Який же ти прекрасний, о мій любий! Який ти милий! Постеля наша - сама зелень.
17 Трями наших домів - із кедру, а наші бантини, - з кипарису.