0:00
0:00

Розділ: 17

Давида.
2 Від тебе має вийти моє слушне право; очі твої нехай бачать правду.
3 Як вивідаєш моє серце, навідаєшся уночі до мене, вогнем мене випробуєш, - несправедливости в мені не знайдеш.
4 Уста мої не согрішили людським робом; за словом уст твоїх я зберіг путь закону.
5 Стопи мої твердо тримаються твоєї стежки, і ноги мої не спіткнулись.
6 До тебе я взиваю, бо ти вислухуєш мене, о Боже; нахили до мене твоє вухо, вислухай моє слово.
7 Яви твою предивну милість, ти, що від ворогів рятуєш тих, хто прибігає під твою десницю.
8 Хорони мене, як зіницю ока, сховай мене в тіні крил твоїх
9 від грішників, які на мене насідають. Вороги мої люті кругом мене обсіли,
10 замкнули жирне своє серце, устами згорда промовляють.
11 Ось вони на кожнім кроці мене обступили; тільки й чигають, щоб мене на землю повалити.
12 Неначе лев, який на здобич зазіхає, як те левеня, що засідає в сховку.
13 Встань, Господи, йди на нього, повали його; врятуй твоїм мечем від грішника мою душу,
14 від смертних, Господи, рукою твоєю, від людей, яких доля - життя дочасне, яких живіт ти наповняєш достатками своїми. Ними насичуються їхні діти, рештки ж лишають своїм немовлятам.
15 А я в моїй правді твоє лице побачу і, проснувшися, насичусь твоїм видом.