Числа

Розділ: 20

Сини Ізраїля прийшли цілою громадою у Сін-пустиню першого місяця, і народ зупинився у Кадеші. Там умерла Марія, і там її поховано.
2 А що не було води для громади, зібрались вони проти Мойсея та Арона,
3 і став народ сваритися з Мойсеєм та промовляти: “Ох, коли б ми були померли, як то повмирали брати наші перед Господом!
4 І навіщо привели ви громаду Господню в оцю пустелю, - щоб і нам тут загинути, і скотині нашій?
5 І навіщо вивели ви нас із Єгипту, -щоб завести нас в оце погане місце, де нема ні землі на сівбу, ні смоковниць, ні винограду, ні гранатів, ні питної води.”
6 Пішли отож Мойсей та Арон від громади в намет зборів і впали обличчям до землі; і з'явилась їм слава Господня.
7 І сказав Господь до Мойсея:
8 “Візьми жезло та збери громаду, ти й твій брат Арон, і на очах їхніх промовите до скелі, і вона дасть вам воду; виведете їм воду зо скелі, і напоїш громаду та їхню скотину.”
9 Узяв Мойсей жезло з-перед Господа, як він повелів йому.
10 І зібрав Мойсей з Ароном громаду перед скелею, і сказав їм: “Слухайте, ворохобники, чи добудемо вам із цієї скелі воду?”
11 І звів Мойсей руку і вдарив жезлом об скелю двічі; і линула сила води, і напилася громада й скотина.
12 Господь же сказав Мойсеєві та Аронові: “За те, що ви не вірили мені, коли треба було показати мою святість в очах Ізраїля, не введете ви цю громаду в землю, що її я дав їм.”
13 Це вода Меріва, де сини Ізраїля ремствували на Господа, і він явив їм свою святість.
14 Мойсей же вислав посланців з Кадешу до едомського царя, щоб ті сказали: “Так каже твій брат Ізраїль: Ти знаєш усі прикрості, що нас спіткали;
15 як батьки наші спустилися в Єгипет, і як ми жили в Єгипті довгий час, і яке лихо єгиптяни заподіяли нам та батькам нашим;
16 і як закликали ми до Господа, і він почув наш голос, і зіслав янгола, і вивів нас із Єгипту; і ось тепер ми у Кадеш-місті, що на самій твоїй границі.
17 Дозволь нам, будь ласка, пройти через твою землю. Не будемо ми йти ні полями, ані виноградниками, і не питимемо води з криниць; ми перейдемо царським шляхом, не звертаючи ні направо, ні наліво, аж поки не перейдемо через твої границі.”
18 Та Едом відказав йому: “Не перейдеш ти в мене, а то з мечем вийду проти тебе.”
19 Сини ж Ізраїля повідали йому: “Ми битим шляхом підемо, а коли питимемо воду, чи то ми, а чи скотина наша, заплатимо тобі за неї; нічого іншого не хочемо, як тільки пішки пройти.”
20 Та він відповів: “Не перейдеш!” І вийшов Едом проти нього з силою озброєного люду.
21 Отак затявсь Едом і не дав Ізраїлеві перейти через свою землю; і звернув Ізраїль набік від нього.
22 Рушили сини Ізраїля з Кадешу та й прийшли цілою громадою до Гор-гори.
23 Господь сказав Мойсеєві та Аронові під Гор-горою, що на границі Едом-землі:
24 “Арон мусить прилучитись до свого народу, бо він не ввійде в землю, що я віддав синам Ізраїля, за те, що ви спротивились моєму велінню при водах Меріви.
25 Візьми Арона та Єлеазара, його сина, і виведи їх на Гор-гору.
26 Зніми з Арона його шати й вдягни в них Єлеазара, його сина; Арон же приєднається до вмерлих, умре там.”
27 І вчинив Мойсей так, як заповідав Господь; зійшли вони на Гср-гору перед очима всієї громади.
28 Зняв Мойсей з Арона його шати та й вдягнув у них Єлеазара, сина його. І вмер Арон там на верху гори, а Мойсей спустився з гори з Єлеазаром.
29 Коли ж уся громада побачила, що Арон помер, заходився плакати за ним увесь дім Ізраїля аж тридцять днів.